Перша писемна згадка про Нетішин в історичних документах з’явилась у 1533 році і ця назва належала невеликому і невідомому для широкого загалу селу Нетішину. Зокрема, відомості про село Нетішин надруковані в книзі польського історика Олександра Яблоновського “Польща 16 століття під поглядом географічно-статистичним” (т.8 Землі Руські. Волинь і Поділля. З серії “Джерела історичні” Том 19 Варшава, 1989 рік). До 1909 року в с. Нетішин нараховувалось 801 подвір’я і проживало в ньому 1835 чоловік. Перша церковно-приходська школа була заснована в селі у 1871 році. В 1931 році в селі була збудована і розпочала роботу нова школа з семирічною освітою. В ній до 1941 року 16 вчителів навчали 240 учнів. В 1936 році була збудована Нетішинська гідроелектростанція потужністю 325 кВт і село було електрифіковане. Минуле Нетішина багате на події, пов’язані з національно-визвольною боротьбою та революційними процесами. Не обійшли стороною Нетішин і буремні роки Великої Вітчизняної війни, залишивши непоправний слід розрухи і втрат. Нова ера Нетішина розпочалась з прийняттям Міністерством енергетики і електрифікації СРСР рішення вів 17 квітня 1975 року № 80 про техніко-економічне розміщення АЕС в Нетішинському пункті Хмельницької області. Акт про вибір майданчика, який визначив і остаточну назву об’єкта – Хмельницька атомна електростанція, був затверджений Постановою Ради Міністрів УРСР від 10 грудня 1975 року № 536. 4 лютого 1977 року Міністерством енергетики і електрифікації СРСР видано Наказ № 46-а “Про початок робіт по будівництву Хмельницької АЕС”. Цей документ і став тим важелем, що надав рушійної сили процесу широкомасштабного будівництва. 8 лютого 1978 року Наказом Міністерством енергетики і електрифікації СРСР за № 59 було утворено Управління будівництва Хмельницької атомної електростанції, яке і до сьогодні залишається головною будівельною організацією в місті. Будівництво міста розпочалось в 1977 році.
Однак, біографію міста важко осягнути поза контекстом будівництва Хмельницької атомної електростанції. В січні 1981 року, як символічний початок будівництва, відбулось виймання першого ковша грунту під котлован для фундаменту першого енергоблока, а згодом, у жовтні, закладання першого кубометра бетону фундаментної плити під реактор. У липні 1982 року на будівництві головного корпусу пройдена нульову відмітку. З початком будівництва ХАЕС, статус Нетішина неодноразово змінювався. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 5 травня 1981 року село Нетішин стало селищем міського типу. Згодом, відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 21 серпня 1984 року № 34 було утворено нове місто – Нетішин (на той час районного підпорядкування). 10 грудня 1987 року було здійснено фізичний пуск енергоблока № 1, 22 грудня блок № 1 був включений в мережу і став складовою єдиної енергетичної системи України. Розпочалась підготовка до введення в дію енергоблоків №№ 2, 3, 4. В 1990 році будівництво енергоблока № 2 ХАЕС було завершено на 95% і проводилась підготовка до пусконалагоджувальних робіт, але в цей час Верховною Радою України був прийнятий мораторій на спорудження нових АЕС і введення нових потужностей на уже діючих станціях. Пройшло довгих три роки, поки молода українська держава зрозуміла, що без потужної енергетики підняти економіку неможливо і Верховна Рада України 21 жовтня 1993 року відмінила мораторій на будівництво атомних електростанцій. Для міста Нетішина дата відміни мораторію стала визначною також тим, що співпала з датою прийняття Верховною Радою України постанови від 21 жовтня 1993 року № 3539-ХІІ відповідно до якої місту було надано статус міста обласного підпорядкування.
З прийняттям рішення про розміщення атомної електростанції біля села Нетішина – розпочато і саме будівництво міста. Відповідно до Указу Президії Верховної ради України УРСР від 21 серпня 1984 року № 34 було утворено нове місто – Н е т і ш и н . Місто Нетішин територіально-розташоване на північному заході України, в Хмельницькій області, на відстані 350 кілометрів на захід від Києва, на правому березі річки Горинь, що є притокою ріки Прип’ять.
Місто Нетішин територіально розташоване на північному заході України, в Хмельницькій області, на межі Хмельницької та Рівненської областей, на відстані 350 кілометрів на захід від Києва та в 133 кілометрах від Румунського, Польського та Білоруського кордонів. Кількісний склад міського населення становить близько 37 тис. чоловік. Середній вік жителів – 30 років, третина населення – діти. Від загальної чисельності населення: жінок – 49 відсотків, пенсіонерів – 12 відсотків, неповнолітніх – 34 відсотки, в тому числі школярів – 21 відсоток, людей працездатного віку – 65 відсотків. Загальна площа міської ради становить 6591,9 га, а загальна площа міста – 1623 га.
